Виховання – процес свідомого розвитку особистості. На сучасному етапі розвитку школи цей процес має бути особистісно-зорієнтованим. У центрі всієї шкільної системи має перебувати особистість дитини, необхідно забезпечити її комфортні безконфліктні й безпечні умови розвитку.
Сьогодні виховний процес не можна обмежувати лише інформаційним змістом уроку. Це, перш за все, природна, ініціативна, самобутня, непередбачувано змінювальна життєдіяльність дитини й колективу, у якому вона існує.
На мою думку, школа повинна не лише дати дитині достатній рівень теоретичних знань, допомогти визначитися, ким бути і яким бути, головне – як жити, як улаштувати свій індивідуальний спосіб життя, обрати режим інтелектуального, емоційного навантаження, спосіб реакції на невдачі та успіхи. Саме на це я намагаюся спрямувати виховну діяльність, працюючи вихователем групи продовженого дня.
Свою роботу я здійснюю за такими напрямками:
• Формування пізнавальної діяльності;
• Моральне і духовне виховання;
• Правове виховання;
• Художньо-естетичне виховання;
• Трудове виховання і суспільно-корисна праця;
• Фізкультурно-оздоровча робота;
• Екологічне виховання;
• Родинно-гендерне виховання;
• Робота з батьками.
До основних напрямів виховної роботи я відношу виховання моральних взаємин, формування морального досвіду. Адже саме в цей період у дітей створюються сприятливі умови для розвитку провідних якостей особистості, моральної свідомості, ставлення моральних знань.
Метою моєї роботи з дітьми щодо морального виховання є формування у них моральних якостей, які об’єднала в «Абетку моральних цінностей»: активність, великодушність, взаємодопомога, взаєморозуміння, відвертість, вірність, гідність, гостинність, гуманність, демократичність, доброта, довірливість, допомога, дружелюбність, життєрадісність, згуртованість, злагода, ініціативність, інтелігентність, культура, любов, милосердя, мудрість, надійність, ніжність, оптимізм, піклування, поблажливість, повага, поміркованість, пошана, правдивість, прихильність, пунктуальність, радість, самовідданість, самокритичність, сердечність, співчуття, старанність, тактовність, терпимість, толерантність, турботливість, уважність, увічливість, урівноваженість, чесність, щирість, шляхетність.
Досвід переконує, що самостійно діти можуть висловити власне розуміння лише елементарних моральних норм, уміють навести приклади з власного досвіду дитячої літератури, мультфільмів. Щоправда, ці уявлення іноді досить своєрідні, не точні.
З метою формування морального досвіду дітей я проводжу етичні бесіди, моральні практикуми, школу ввічливості, години спілкування, читання та обговорення художньої літератури. Надзвичайно повчальними вважаю оповідання таких чудових авторів, як К.Ушинський, В.Сухомлинський, В.Осєєва, які використовуються мною найчастіше і дуже подобаються дітям. Досить ефективним є метод казко терапії, так звані «казки, що лікують», які допомагають дітям пізнати світ, розуміти себе та інших, засвоювати загальноприйняті правила поведінки, ухвалювати рішення і долати труднощі («Казка про злість», «Діамант дружби», «Як Мурко жадібність подолав», «Як Вітя розучився брехати» та багато інших).
Значну кількість часу я намагаюся відводити на вивчення правил поведінки у школі та суспільстві – пізнавальні бесіди, які привчають першокласників узгоджувати свої вчинки відповідно до норм, установлених суспільством. Розігрування різноманітних ситуацій на морально-етичну тематику, практикуми створюють обставини, що за своїм змістом наближені до життєвих і вимагають дотримання певних норм. Розрізняючи й протиставляючи добро і зло у вчинках людини, я, як вихователь, орієнтую дітей на правомірну поведінку за будь-яких обставин.
Моральне виховання, на мою думку, тісно пов’язане з екологічним, яке ще називають гуманістичним вихованням засобами природи. Я намагаюсь не лише дати вихованцям знання про природу, а, головне – визначити ставлення до неї; переконати, що світ природи існує не лише як об’єкт практичної діяльності людини, але й для безкорисливого споглядання, милування, бажання турбуватись про живу природу. Саме тому в системі виховної роботи я широко використовую прогулянки, екскурсії, трудові справи, милування і спостереження за природою, бесіди, конкурси, вікторини, виставки малюнків, присвячені природі тощо. Обов’язково необхідно забезпечувати безпосереднє спілкування дітей з природою, чуттєвий контакт з довкіллям. Особливе значення у формуванні моральних цінностей має родинно-гендерне виховання. Використовуючи різноманітні форми роботи з цього напрямку (тематичні бесіди, розповіді, написання оповідань, казок про членів родини, оформлення сімейних альбомів, календарів), сприяю вихованню любові і шанобливого ставлення до найближчих членів родини, формуванню потреби у милосердному ставленні до старих і немічних членів та маленьких дітей.
Величезну роль у розвитку і вихованні дитини відіграє гра, яка залишається важливим (хоч і не провідним) видом діяльності. Вона є ефективним засобом формування особистості дитини, її морально-вольових якостей. Саме тому я використовую у роботі різноманітні ігри (сюжетно-рольові, рухливі, дидактичні, театралізовані тощо). Під час ігор діти мають можливість закріпити вміння культурно спілкуватись та взаємодіяти один з одним, дотримуватись певних правил та норм поведінки. Дидактичні ігри на розвиток культурно-моральних цінностей, які я використовую, сприяють формуванню правильного ставлення до прав і обов’язків у житті людини («Можна не можна», «Так, чи не так», «Добре – погано»).
У практиці виховання я використовую різні види роботи: з окремими учнями, з дитячим колективом або групою учнів. Вважаю, що виховна цінність усіх заходів полягає не тільки у самому їх процесі, а перш за все в тих взаєминах, що виникають і складаються між дітьми.
Я вважаю, що саме формування у дитини моральних цінностей допоможе їй у майбутньому стати справжньою особистістю, повноцінним членом суспільства. Адже так хочеться, щоб добра на нашій планеті стало більше. Так хочеться не запізнитись у найголовнішому, виховати особливий вид моральної цілеспрямованості: нехай діти пам’ятають добро і забувають зло, пробачають образи, нехай вони з дитинства серцем пізнають те, що добро мудріше за війну, а любов переможе зло…
Комментариев нет:
Отправить комментарий